Тема 59. Формування і рух фінансових ресурсів і управління ними

 

План

1. Способи формування фінансових ресурсів.

2. Управління фінансовими ресурсами.

 

1. Способи формування фінансових ресурсів

​

   Фінансовий менеджмент охоплює проведення фінансової полі­тики держави, здійснення функцій планування і координації фінан­сових ресурсів, розробку фінансового законодавства, розробку та виконання бюджету, збір податків, випуск позик, управління дер­жавним боргом тощо.

   Управління спрямоване на регулювання фінансової діяльності -діяльності держави та її органів у галузі мобілізації, розподілу і ви­трачення централізованих та децентралізованих фондів.

   Управляють фінансовою діяльністю органи державної законо­давчої влади. Вищий орган законодавчої влади - Верховна Рада України - затверджує державний бюджет і найважливіші стосунки у галузі фінансової діяльності, які набувають певної форми завдяки регулюванню їх шляхом прийняття законів з фінансових питань.

Кабінет Міністрів України формує і здійснює фінансову та грошово-кредитну політику, розробляє і подає Президентові Укра­їни проект Державного бюджету України та організовує його ви­конання, організовує державне страхування, приймає рішення про випуск державних внутрішніх позик, регулювання грошової емісії та інші.

   Пряме управління фінансовою діяльністю здійснює Міністерс­тво фінансів України, яке розробляє баланс фінансових ресурсів; організовує роботу, пов'язану із складанням проекту державного бюджету. Разом з Національним банком, Мінекономіки здійснює заходи, спрямовані на зміцнення грошового обігу, контролює випуск і обіг цінних паперів, бере участь у роботі керівних органів фондо­вих бірж і т.д.

   Єдину грошово-кредитну політику і регулювання грошового обігу в Україні здійснює Національний банк України. Він бере участь у розробці основних напрямків та тенденцій економічного і соціального розвитку народного господарства України,     Державного бюджету України, прогнозу грошових доходів і витрат населення; концентрує кредитні ресурси, здійснює їх продаж та купівлю, утво­рює фонд регулювання кредитних ресурсів банківської системи держави, здійснює регулювання рівня банківських процентних ста­вок, дає дозвіл на утворення комерційних банків за участю інозем­них юридичних осіб і громадян тощо.

   У Міністерстві фінансів створена спеціальна контрольна служ­ба - Державна контрольно-ревізійна служба, головним завданням якої є здійснення державного контролю за витраченням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності.

  У фінансовому регулюванні та фінансовому впливі на економі­ку значна роль належить. Державній податковій Адміністрації України. Основним завданням її є забезпечення дотримання зако­нодавства про податки, облік всіх платників податків та інших обов'язкових платежів у бюджет, здійснення контролю і забезпечен­ня правильності обчислення та сплати податків, контроль за закон­ністю здійснюваних валютних операцій.

    Основними податками є: податок на прибуток, податок на до­дану вартість, акцизний збір, податок з громадян, мито, держав­не мито, плата за землю.

  В Україні діють також податок з власників транспортних засо­бів, плата з відшкодування витрат на геологорозвідувальні роботи, відрахування та збори на будівництво, ремонт і утримання автомо­більних доріг, збори від продажу паливно-мастильних матеріалів, плата за спеціальне використання надр при видобутку корисних копалин, плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів, відрахування у фонд охорони навколишнього природного середо­вища, фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорно­бильської катастрофи та соціального захисту населення, внески до фонду сприяння зайнятості населення, у фонд соціального страху­вання, пенсійний фонд, державний інноваційний фонд, державний фонд охорони праці, фонд сприяння конверсії, інвестиційний фонд, комунальний податок, відрахування у фонд соціального захисту інвалідів тощо.

   Для захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання нещасних випадків проводиться страхування.

   За видами страхування ділиться на особисте, майнове, страху­вання відповідальності, перестрахування. Стосунки між страху­вальником і страхованим оформляються договором, який регламе­нтує їх взаємні права та обов'язки відповідно до умов страхування.

   Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні здійс­нює Управління у справах нагляду за страховою діяльністю Мі­ністерства фінансів, яке веде Єдиний державний реєстр страху­вальників, видає ліцензії на проведення страхової діяльності, здійс­нює контроль за платоспроможністю страхувальників, встановлює правила формування, розміщення та обліку страхових резервів, роз­робляє нормативні і методичні матеріали з питань страхової діяль­ності.

   У банківській, біржовій та комерційній діяльності почали засто­совувати хеджування - нову форму страхування ціни або прибутку при страхуванні ф'ючерсних угод. Хеджування - це страхування ризиків від несприятливих змін цін на будь-які товарно-матеріальні цінності.

    Ефективнішою повинна стати система кредитування. Крім ба­нків, необхідно залучати до кредитування суб'єкти, що мають вільні грошові кошти: страхові товариства, інвестиційні фонди, трасто­ві компанії та ін. Заслуговують поширення:

1. факторинг - різновид торгово-комісійних операцій, пов'язаних із кредитуванням оборотних коштів;

2. форфетування - форми кредитування експорту банком чи фі­нансовою компанією шляхом купівлі ними без обігу на продав­ця векселів та інших боргових зобов'язань за зовнішньоекономі­чними операціями;

3. вклади через грошові аукціони тощо.

    Впровадження відомих у світовій практиці видів фінансових по­слуг та удосконалення методів управління ними забезпечить підви­щення ефективності роботи з фінансами і зростання прибутків від такого бізнесу.

 

2. Управління фінансовими ресурсами

​

   Процес управління фінансовими ресурсами на рівні організаційної системи охоплює певні етапи, які характеризуються певною логічною дією системи менеджменту:

1-й етап. Визначення параметрів майбутньої поведінки організаційної системи.

   Можливі дії суб'єктів фінансового менеджменту :

• визначається зовнішнє середовище;

• частка організаційної системи;

       ♦обґрунтовуються сфери, цілі і параметри майбутньої діяльності організації.

2-й етап.   Визначення фінансової структури організації. Можливі дії суб'єктів фінансового менеджменту:

• визначаються цілі і завдання організаційної системи;

• фінансові потреби організації;

• види і кількісні параметри фінансових коштів;

• обґрунтовуються критерії вибору альтернативних джерел фінансування;

• обґрунтовується оптимальна структура зовнішніх і внутрішніх джерел фінансування, моделюється фінансова структура організаційної системи з урахуванням джерел фінансування.

3-й етап. Визначення джерел зовнішнього фінансування. Можливі дії суб'єктів фінансового менеджменту: ♦уточнюються фінансові потреби організації;

• визначаються суми фінансового забезпечення організаційної системи, яких не вистачає;

• обґрунтовуються критерії вибору форм та суб'єктів зовнішнього фінансування;

      ♦ форми зовнішнього фінансування.

4-й етап. Одержання фінансових коштів. Можливі дії суб'єктів фінансового менеджменту: ♦уточнюється фінансова структура організаційного формування;

• аналізується фінансовий ринок та стан організації;

• перепрофілюється при необхідності фінансова структура; ♦здійснюється організаційне забезпечення одержання фінансових

коштів.

5-й етап.   Менеджмент оборотним капіталом. Можливі дії суб'єків фінансового менеджменту:

     ♦  вивчається фактичний стан оборотного капіталу організаційної системи;

• визначаються коефіцієнти та показники (ліквідності, заборгованості);

• вивчаються фактичні механізми управління оборотним капіталом;

• обґрунтовуються оптимальні розміри оборотного капіталу;

     ♦  механізми менеджменту підвищення рівня ліквідності й активності оборотного капіталу.

6-й етап. Менеджмент капіталовкладеннями. Можливі дії суб'єктів фінансового менеджменту:

• вивчається фактичний стан вкладення інвестицій в проекти;

• обґрунтовуються проекти;

     ♦  визначаються рівень рентабельності інвестицій, співвідношення фінансових показників по проектах;

     ♦  рівень комерційного ризику;

• розробляються варіанти вкладення інвестицій в проекти;

• вибираються оптимальні варіанти.

7-й етап. Менеджмент кредитним капіталом. Можливі дії суб'єктів фінансового менеджменту:

      ♦ визначається фактичний рівень ефективності використання кредитного капіталу;

      ♦ рівень надійності і конкурентоспроможність позичальника;

      ♦ обґрунтовується фіксований максимальний розмір кредиту заявником.

   Кожен з наведених етапів має свою специфіку вирішення зав­дань, неординарні механізми управління складовими фінансових процесів.

Питання для контролю знань

1. Обгрунтуйте способи формування фінансових ресурсів.

2. Опишіть менеджмент фінансовими ресурсами.

3. Яка роль фінансового менеджменту в управлінні підприємством?