Механізм взаємодії методів, принципів і функцій менеджменту

 

План

1. Характеристика методів менеджменту.

2. Механізм взаємодії методів, принципів і функцій менеджменту.

​

Зміст та методичні поради по темі

​

    Під час самостійного вивчення даної теми студенти повинні знати характеристику методів менеджменту, визначати механізм взаємодії методів, принципів і функцій менеджменту.

    За першим критерієм - зміст методів керування - виділяють групи адміністративно-правових, економічних, соціально-психологічних засобів впливу.

   Адміністративно-правові методи управління передбачають юридичний (правовий) і адміністративний вплив на відносини людей в процесі виробництва, по-скільки ці відносини регулюються певними правовими нормами: ♦ законодавчими актами; ♦ інструкціями;  ♦положеннями;

♦ наказами і розпорядженнями.

   Адміністративно-правові методи передбачають застосування відповідних матеріальних, адміністративних і правових санкцій. Вони виражають зацікавленість працівників в умінні організації їхньої діяльності.

Вони оперативні, тобто швидко впливають на виконавців, отже, на весь виробничий процес. Ці методи є директивними, обов'язковими для виконання, невиконання їх веде до дисциплінарної або матеріальної відповідальності.

   Адміністративні методи управління поділяються  на методи організаційного впливу і оперативно-розпорядчого впливу.

   Методи організаційного впливу - це сукупність способів і прийомів створення й раціоналізації організаційних систем господарств (підрозділів) за допомогою регламентування їх діяльності, побудови структур управління, регламентації повноважень керівників і спеціалістів, нормування роботи цих систем, розробки інструкцій з їх функціонування.

   До основних організаційних методів відносять:

♦ організаційне регламентування - закони України, статути підприємств, положення про підрозділи, посадові інструкції працівників управління. Ці методи створюють основу господарювання: визначають завдання та порядок створення підприємств і організацій, форми управління ними; майно, права й обов'язки, а також умови їхньої реорганізації;

• організаційне нормування - робить керуючий вплив за допомогою нормативів: організаційних (правила внутрішнього розпорядку, положення про оплату праці, нормативи штатного розкладу та ін.), економічних (норми виробітку, тарифні ставки тощо), технологічних (терміни проведення запланованих робіт тощо), стандарти (на якість продукції, на виконання окремих робіт);

• організаційно-методичне інструктування - застосування різних інструкцій, вказівок, що забезпечують виконання окремих процесів, операцій, прийомів (рекомендації щодо організації прані, впровадження прогресивних технологій).

   Методи оперативно-рознорядчого впливу - це сукупність методів і прийомів забезпечення передбаченого організаційним впливом функціонування організаційної системи: підтримка темпів і ритму виробництва, регулювання його динаміки, виконання планів тощо. Вони використовуються для вирішення поточних проблем.

   Оперативно-розпорядчі методи включають такі форми впливу: ♦ розпорядчі - за допомогою директивів, постанов, наказів, розпоряд­жень, усних вказівок. Директиви - це документи, що визначають основний напрям діяльності, шлях вирішення завдань. їх видають вищі державні органи. Накази - письмова або усна вимога керівника до підлеглого виконати певне завдання з указівкою термінів і умов виконання. їх видають у державних підприємствах. У колективних підприємствах приймаються рішення. Розпорядження - це вимога до підлеглого для вирішення окремих питань. Усні вказівки - визначають виконавців, терміни і способи виконання визначених завдань;

• оперативно-розпорядчі форми впливу - рішення оперативних нарад, плани-наряди. Оперативні наряди дозволяють вирішувати різні короткострокові проблеми. Такі рішення дають можливість раціонально враховувати ресурси й ефективно виконувати завдання, тому що вони виробляються ефективно. Плани-наряди - це результат обговорення й ухвалення рішення на таких оперативних зборах, як наряд.

     Економічні методи управління - це прийоми й способи управління, які мають у своїй основі використання економічних законів, економічних інтересів і показників. Вони передбачають створення економічних умов, що спонукають працівників і трудові колективи діяти в потрібному напрямі з урахуванням загальнодержавних, колективних і особистих інтересів.

    Зміст економічних методів виражається в цілеспрямованому виливі на економічні інтереси працівників і трудові колективи, спонукаючи їх до високопродуктивної праці, стимулюючи реалізацію їхніх творчих можли­востей. Економічні методи організовують, регулюють і удосконалюють економічні відносини, що виникають у процесі виробництва й управління, забезпечують ефективне використання матеріалами, фінансових і трудових ресурсів. Ці методи включають такі економічні важелі: • матеріальну відповідальність;  • ціноутворення; • державне регулювання;  • планування;  • економічний аналіз; • стимулювання; • кредит; • податки; • господарський (комерційний) розрахунок.

   Економічні методи адекватні ринковій економіці, проте, і вони не носять універсального характеру. Особливо це чітко виявляється в умовах розвинутого ринку і високого економічного добробуту населення. Соціологічні дослідження засвідчили, що для багатьох людей, що живуть на Заході, гроші не є основним стимулом роботи. Виникає питання, як можна підняти їх творчу активність? Через використання соціальних і психологічних методів, які почали формуватися ще в 20-х роках XX століття.

   Соціальпо-психологічні методи управління за складом і змістом -це єдність соціального і психологічного впливу на трудові колективи і окремих працівників. Вони підвищують активність та ініціативу працівників, сприяють створенню добрих взаємовідносин між членами колективу, задоволенню соціальних і духовних потреб, формують сприятливий соціально-психологічний клімат колективу. Роль соціально-психологічних методів постійно зростає і буде зростати. Адже не випадково XXI століття називаюгь століттям психології.

    Соціальний вплив — це сукупність способів і прийомів впливу на формування і розвиток колективу й соціальні процеси всередині нього. За допомогою соціальних методів досягається згуртованість колективу, розвиток трудової і творчої активності його працівників, задоволення кожного працівника своєю працею та ін.

    До соціальних методів відносяться:

• методи соціального регулювання - критика і самокритика, обмін досвідом, соціальне планування, звичаї й традиції;

♦ методи соціального нормування — правила внутрішнього розпорядку, статути громадських організацій, кодекси честі, правила службової етики й етикету, форми дисциплінарного виливу та ін.;

♦ метоли морального стимулювання оголошення подяк, нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань, надання додаткових соціальних благ (додаткові відпустки, турпутівки та ін.);

    Психологічний вплив - це регулювання взаємовідносин між членами колективу з метою створення в ньому сприятливого психологічного клімату. За допомогою психологічних методів у колективі створюється доброзичлива творча атмосфера, що сприяє найкращому виконанню працівниками своїх обов'язків та досягненню високих результатів роботи.

    До психологічних методів управління відносяться:

• методи комплектування трудових колективів - використання соціометричного тестування, за допомогою якого встановлюють симпатії всередині колективу, статус його членів, ступінь згуртованості колективу, психологічну сумісність та ін.;

• методи гуманізації праці - спрямовані на поліпшення естетичних умов праці шляхом використання психологічного впливу кольору, музики, освітлення, оформлення робочого місця, виключення монотонності тощо;

• методи психологічного спонукання (мотивації) - полягають у формуванні мотивів праці, у суспільному визнанні трудового внеску, у наявності перспективи професійного росту тощо;

• методи професійного відбору і навчання - включають відбір людей, що володіють такими психологічними характерами, що найбільшою мірою відповідають виконуваній роботі.

    Успішне використання соціально-психолої ічних методів управління вимагає знання менеджером психологічних особливостей особистості, її поведінки і взаємовідносин у трудовому колективі.

     За мотиваційним критерієм виділяють методи: ♦ матеріальної мотивації; ♦ моральної мотивації;  ♦ владної, примусової мотивації.

    Головна ролі, у цій класифікації приділяється підвищенню зацікавленості працівників у реалізації управлінських рішень.

    За організаційними формами методи керування поділяються на одиничні, колегіальні, колективні.

    За сферою застосування методи можуть бути загальними (відносно всієї системи) і локальними (застосованими в її окремих частинах).

    В умовах становлення ринкової економіки організаціям можна рекомендувати такі критерії: функції керування, процеси прийняття управлінських рішень, функціональні підсистеми і зміст керування.

    Для реалізації функцій керування потрібна розробка і застосування різних засобів, прийомів, підходів до планування, організації, координування, мотивації і контролю, що становлять зміст будь-якого процесу керування. Наприклад, методи, які використані при плануванні: прогнозування, програмно-цільові, балансові, нормативні, мережні й стрічкові графіки, дерево рішень, евристичні методи та ін.

    Механізм взаємодії методів та функцій менеджменту

   Реалізація розглянутих раніше функцій та принципів менеджменту здійснюється шляхом використання різних методів. Місце функцій і методів менеджменту в системі та в процесі управління, їх взаємозв’язок із категоріями управління графічно наведено на мал.

   Загальні та конкретні функції менедж­менту органічно взаємопов’язані із методами менеджменту. Методи менеджменту є інструментами їх реалізації. Застосування окре­мих методів і їх груп неможливе за нереалізованості їх функцій. Це свідчить про існування між функціями і методами менеджменту прямих і зворотних зв’язків.

  Реалізація конкретної функції “управління транспортними потоками” може здійснюватися із застосування таких методів, як: норми витрат палива та мастильних матеріалів (організаційне нормування), норми амортизаційних відрахувань (організаційне нормування), наказ про впровадження автоматизованих систем управління транспортними потоками (розпорядчий вплив), план здійснення ремонтних робіт в гаражних приміщеннях (економічний метод), посадові інструкції працівників диспетчерського відділу (організаційне регламентування) тощо.

   Загальна функція “планування” реалізується в першу чергу через застосування економічних методів планування, комплексу цільових програм, системи внутрішніх економічних регуляторів, комерційний розрахунок. На підприємстві одним із найбільш розповсюджених інструментів, що використовується при плануванні є бюджет. Функція “планування” не обмежується управлінням виробничо-господарською діяльністю організації, а також охоплює і її соціальну складову - управління соціально-масовими процесами, організованими групами, внутрішньогруповими процесами і явищами, індивідуально-особистою поведінкою.

   В процесі здійснення функції “організація” керівник будь-якого рівня виконує свої функціональні обов’язки відповідно до посадових інструкцій. Реалізація організаційних від­носин відбувається через застосування організаційно-розпорядчих методів оскільки завдання саме цього виду методів менеджменту полягає в координації діяльності підлеглих (постанови, накази, розпорядження).

  Здійснення функції “мотивація”потребує засто­сування соці­альних методів, орієнтованих на активізацію трудових зу­силь індивідів, груп працівників, колективу організації. Функцію можна реалізувати і за допомогою таких еконо­мічних методів, як комерційний розрахунок, комплексні цільові програми, внутрішні економічні регулятори.

   Працівник, який отримав в процесі навчання та підвищення кваліфікації знання та навички має бажання використати свої здібності на практиці (використання соціально-психологічних методів). Чим більше йому це вдається, тим більше ступінь його задоволеності, а відповідно і ступінь вираження мотивів.

Питання для самоконтролю знань

1. Зробіть характеристику методів менеджменту.

2. Обгрунтуйте механізм взаємодії методів, принципів і функцій менеджменту.