Сутність, завдання і принципи планування як функції управління

 

План

1. Поняття планування і його місце в менеджменті.

2. Завдання планування.

3. Види планування та їх взаємозв’язок.

​

 

Зміст та методичні поради по темі

​

         Під час самостійного вивчення даної теми студенти повинні  обґрунтовувати  роль правового регулювання в утворенні та діяльності фірми. "Мудрість - це здатність передбачати наслідки чинених дій, готовність пожертвувати негайною вигодою заради великих благ у майбутньому. Планування - це зброя мудрих, але планування - один із самих складних видів роботи, доступних людині", - як зазначав Р. Акофф.

   Починаючи будь-яку справу, потрібно думати, що саме, до якого терміну, за допомогою яких засобів можна це зробить. Тому важливою стадією управління будь-яким видом доцільної діяльності завжди є процес постановки межи і віднаходження способів її досягнення. Цю проблему і вирішує функція планування.

    Планування в управлінні - це конкретизація цілей управління в системі показників господарської діяльності підприємства (фірми); розробка стратегії і тактики діяльності, яка орієнтована на досягнення цілей менеджменту.

         Чому ми плануємо? Тому, що хочемо передбачити майбутнє, уникнути помилок, використовувати наявні можливості. Планування дозволяє усунути невизначеність або ж зменшити її ступінь, виливає на поведінку працівника на підприємстві.

         П. Друкер писав: "Планування не говорить нам, як ми повинні діяти сьогодні, щоб справитися з невизначеністю майбутнього; як ми можемо краще підготуватися до розв'язання проблем, що виникаючі." (Друкер П. "Як забезпечити успіх у бізнесі". -К.: Україна, 1994).

         Планування як важлива функція управління підприємством (фір­мою) - об'єктивно необхідний процес визначення цілей діяльності на певний період, а також засобів, способів та умов їх досягнення.

         Планування виступає як відокремлений вид управлінської діяльності (трудових процесів), який визначає перспективу та майбутній стан підприємства (фірми), тобто планування передбачає прийняття заздалегідь рішення про те, що робили практикування бажаного майбутнього та ефективних шляхів його досягнення.

         Головне завдання планування, як функції менеджменту:

- дає орієнтири майбутнього стану організації; - сприяє вирішенню проблем, які витікають у процесі роботи; - стимулює організацію, координацію та мотивацію праці; - породжує корисну інформацію на підставі сигналів зворотного зв 'язку про фактичний стан керованих об 'єктів; - вимагає підвищення кваліфікації персоналу; - робить необхідним контроль виконаного, облік, аналіз.

   Ринкова економіка вносить докорінні зміни в зміст, структуру і порядок розробки планів, а саме:     плани підприємств в умовах ринку носять індикативний (рекомендаційний), а не директивний характер. Вони виступають механізмом регулювання ринку, відображають зв'язок виробництва і ринку, науки і виробництва, набувають соціального спрямування;      плани підприємствами розробляються самостійно, використовуючи певні вихідні дані. В основі їх розробки лежить величина попиту на конкретну продукцію, яка визначається договорами на поставку продукції, що укладаються між підприємствами і державою, окремими підприємствами; основними показниками планів стають натуральні, якісні, кінцеві показники діяльності підприємств,  оскільки  для задоволення потреб споживачів погрібна продукція не взагалі, а конкретної номенклатури, високої якості, яка б забезпечувала її конкурентоспроможність і виживання фірми в конкурентній боротьбі.

         Відсутність системи планування передбачає: нерозуміння персоналом мети, до якої прагне організація; втрату орієнтації в конкурентному середовищі;  короткостроковий характер рішень управлінського персоналу;

         - помилкові рішення в тактиці  наслідок відсутності стратегії; інертність персоналу у пізнанні ринкового механізму та виробленні лінії поведінки на ринку; ведення обліку і контролю формально, без аналізу наслідків роботи.

   Розробка і прийняття планових рішень — не тільки наука, як зазначає В.М. Пелен, але й мистецтво. Бо планування, як жодна інша функція управління, тісно пов'язане з розумовою діяльністю людини, мас творчий характер і в основі своїй неповторне.             Планування є також спеціалізованим видом управлінської діяльності. Серед основних функцій управління провідна роль належить плануванню. Планування є першим і найвизначнішим етапом процесу менеджменту

   Французький вчений, один із творців сучасного менеджменту. Анрі Фейоль відзначив: "Управління - передбачати, а передбачати - це вже майже діяти". Тому функція планування забезпечує не тільки вміння прогнозувати і визначати необхідні дії, а також здатність передбачати будь-які ситуації, що можуть виникати в процесі функціонування підприємства (фірми), та найбільш повно і ефективно використати наявні ресурси, професійно розв'язати різноманітні управлінські завдання.

    Підприємство (фірма) не може повністю ліквідувати ризик своєї діяльності, але здатне управляти ним за допомогою ефективної системи планування. Планування виробництва, як особливий вид управлінської діяльності, забезпечує цілеспрямованість і погодженість роботи всіх учасників виробничого процесу.

    За нових умов господарювання й переходу до ринкового регулювання підприємство самостійно здійснює весь комплекс планової роботи. Надання самостійності підприємству означає не тільки відмову від повної регламентації „зверху" всіє його діяльності і надання підприємству широких прав щодо визначення та реалізації виробничої програми, шляхів розвитку виробництва, мотивації праці, а й усвідомлення важливості безперервного вивчення ринку та готовності нести відповідальність за кінцеві результати господарювання. Усе це має відображатися в планах діяльності підприємства. Відкрита система підприємства, як його нова якість за ринкових умов і пряма залежність від взаємодії попиту та пропонування, зумовлюють необхідність створення системи планування та управління підприємством, здатної швидко і ефективно реагувати неринкові потреби.

   У теорії і практиці склалися різні види планування. У зарубіжній практиці за класифікацією Р.Л. Акоффа в залежності від часу дії розрізняють такі види планування: реактивне (минуле); інактивне (теперішнє); преактивне (майбутнє);     інтерактивне (взаємодія посередніх).

         В американському менеджменті виділяють два види планування: стратегічне;  планування реалізації стратегії.

         У країнах з розвинутою економікою застосовується таке планування: ринкове(маркетингове) та ділове (планування бізнесу). У вітчизняній практиці склалася певна система планування, кожен різновид якої мас свої особливості щодо змісту, конкретної технології складання розрахункових планово-економічних показників. Так, з погляду обов'язковості планових завдань розрізняють директивне та індикативне планування.

         Директивне планування є процес прийняття рішень, які мають характер обов'язків для об'єктів планування, як правило, директивні плани мають адресний характер і надмірну деталізацію.

         Індикативне шинування не носить обов'язковий для виконання характер. Основний зміст цього виду планування складає розробка і наукове обгрунтування цілей, орієнтирів, пріоритетів, пропозицій соціально-економічного розвитку країни на заданий перспективний період. Це найпоширеніша у всьому світі форма державного планування макроекономічного розвитку. Завдання індикативного планування полягає втому, щоб не тільки дати комплексну оцінку показників, що характеризують динаміку, структуру грошового обігу, ринків цінних паперів, зайнятість та якість життя населення та інших, а й забезпечити взаємоузгодженість і збалансованість усіх показників розвитку економіки.

Питання для самоконтролю знань

1. Обгрунтуйте поняття планування.

2. Доведіть роль планування в управлінській діяльності підприємства.

3. Назвіть завдання планування.

4. Зробіть характеристику видів планування.

 

​